Аххх, мой друг, как я рад тебя видеть! Сегодня я расскажу тебе историю, которая перевернула мою жизнь с ног на голову. Поехали, закури! Мысли уже начинают наворачиваться, словно закладки в голове, и я жажду поделиться со всем миром своими приключениями. Слушай, но только не распыляйся, пока я буду рассказывать!
Все началось с того, что в один прекрасный день я услышал о новых закладках марихуаны, которые недавно появились на рынке. Говорили, что это нечто невероятное, что это даже не мазь из димедрола, а настоящая мара, которая способна привести к подлинному кайфу. Мне, как настоящему любителю новых ощущений, это просто необходимо было попробовать! Качество вышка, мой друг, качество!
Я решил отправиться на поиски этих волшебных закладок. Но, боже мой, как же было трудно найти подключение! Я ходил от двери к двери, практически на коленях умоляя тех, кто знает, кто может. Каждый день был для меня как пытка, а кайф ускользал из моих рук.
Но внезапно, мое терпение оказалось вознаграждено. Я наконец-то нашел человека, который продал мне эти закладки. Мы встретились в мрачном переулке, словно герои фильма "Матрица". Чувствовалось в воздухе, что что-то новое сейчас случится.
| Я: |
"Привет, я ищу ту вещь, которая наварит мне кайф до утра. Ты что-нибудь такое имеешь?" |
| Тип: |
"Да, мой друг, я знаю, что тебе нужно. У меня есть новый вид закладок, которые ты никогда прежде не пробовал. Качество вышка, словно Брэд Питт в главной роли! 100% гарантия!" |
| Я: |
"Вот это новости! Сколько стоит? Но поверь мне, это того стоит. Ты не пожалеешь!" |
Я не задумываясь вытащил из кармана свои деньги и отдал их этому типу. На моем лице было сияние ожидания, словно у детей на Рождество, когда они видят подарки от Санты. Я поспешил домой, чтобы наварить себе самый настоящий кайф.
Итак, настал тот великий момент! Я смотрю на свою закладку, словно на любимую игрушку. Беру свою саморучно скрученную сигарету, заполняю ее этими драгоценными листьями и зажигаю. Дым медленно заполняет комнату, словно завеса, отделяющая меня от реальности.
Закладка горит ярким пламенем, унося меня в другой мир. Я чувствую себя как на крыльях, словно самая свободная птица в этой вселенной. Все проблемы, все сомнения и страхи исчезают как дым. Это истинный кайф, это настоящая мара!
Я начинаю понимать, что эти закладки - просто чудо. Они дарят мне силу, энергию и крылья, чтобы летать в высотах. Я превращаюсь в непобедимого супергероя, готового преодолеть любые преграды. Время искривляется, а я ощущаю, что могу все. Я стал самым востребованным комиком на молодежных площадках. Моя мара подарила мне новую жизнь, где я могу делать то, что люблю, и получать за это деньги!
Но со временем я понял, что нужно быть осторожным. Я понял, что нужно уметь контролировать себя и пользоваться этими закладками с умом. Я больше не мазаюсь ими каждый день, а использую только по особым случаям. Они имеют свои последствия и могут повлиять на твою жизнь. Но если уметь правильно использовать их, то можно наварить себе настоящий кайф и стать новым кумиром для молодежи!
Закури со мной, скользни по волнам кайфа и поднимись над реальностью. Открой новые грани своей креативности и зажги этот мир своим огнем. Но помни, мой друг, что власть над собой - важнее любой закладки. Будь аккуратен и наслаждайся жизнью!
Наркоманский дневник:
Здарова, народ! Сегодня я расскажу вам историю, которая произошла со мной пару недель назад. Да, я торчок, не скрою, но это не мешает мне писать и делиться своими приключениями. Итак, начнем!
Один мой приятель, который часто распространяет закладки с разными наркотами, предложил мне новую штуку – стендаль. Говорит, что это кислотка (лсд 25) улучшенного качества. Ну, я не смог устоять перед соблазном, ведь я всегда готов попробовать что-то новенькое.
Не буду вдаваться в подробности, как я купил эту штуку, но скажу лишь, что получилось это у меня довольно легко. Взял своего приятеля с собой и поехали в глухой район города, там, где наши друзья обитают. Делов на пять минут, и я уже держу в руках свою порцию кислотки.
Я решил принять это дело в ближайший выходной. Высплюсь по полной и пойду на поле попрыгать на руках. Кто бы мог подумать, что наркота приведет меня к этому?
Пришло долгожданное воскресенье. Я одел свою любимую тишку с портретом Курта Кобейна и отправился в парк. Там на меня уже ждали мои друзья-наркоманы, которые тоже решили попробовать стендаль. Кругом витало возбуждение, все были в предвкушении новых ощущений.
Я достал свою порцию и проглотил ее. Через некоторое время началось. Все предметы вокруг стали ярче, словно на насупленных атомах зажглись прожектора. Время показалось мне растянутым, словно я уткнулся во временное пространство, где нет ничего, кроме наркотического приятного кайфа.
И вот, чтобы разнообразить мой трип, я решил попробовать ходить на руках. Пока друзья смотрели на меня недоуменно, я начал тренироваться. Каждый шаг был что-то новым, что-то невероятным. Мне казалось, что я обретаю новую свободу, новое счастье.
Однако, чтобы придать себе еще больший вызов, я решил поднять ноги на рюкзак с пивом, который я сунул между ними. Да, вы не ослышались, на руках идти и держать пиво в ногах – это что-то! С каждым шагом мое равновесие все улучшалось, и вот уже я мог легко перемещаться, не опасаясь упасть. Такое ощущение, что я стал своего рода супергероем, находящимся в состоянии эйфории.
Часы летели незаметно. Мы бегали, прыгали, делали разные трюки. Все тело просто пронизывало бурлящее счастье. И ни один насекомый или камень на моем пути не мог уронить настроение. Я был на вершине эйфории, где все было возможно.
Как же это было прекрасно! Я ощущал весь спектр эмоций, словно каждый атом моего тела был насыщен пептидами, которые создавали это невиданное счастье. Я не мог поверить, что наркота может привести меня к такому состоянию безмятежности и радости.
Но, к сожалению, все хорошее когда-нибудь заканчивается. Мой трип начал спадать, и я почувствовал усталость охватывающую мое тело. Я больше не мог держаться на руках, и мои ноги с грузом уже не поддерживали меня.
Мне приходилось отпивать по глотку пива, чтобы сохранить равновесие и не упасть, но это уже не помогало. Я был вынужден признать поражение и сесть на траву. Весь мир вокруг потускнел, и осталось лишь горькое осознание реальности.
Все друзья смотрели на меня с недоумением и немного сочувствия. Мы пережили с ними невероятное путешествие, но теперь оно закончилось. Я снова стал обычным наркоманом, стоящим на земле, без своих приключений.
Но я не жалею, что попробовал стендаль и научился ходить на руках, держа рюкзак с пивом в ногах. Это был настоящий эксперимент, который позволил мне узнать больше о себе и ограничениях своего организма. Я смог увидеть свое тело и разум с другой стороны, и это было фантастически!
Ну что ж, это пока все. Надеюсь, вам было интересно послушать мою историю. И помните, что все, что происходит с вами и вашим телом, остается на вашей совести.
Спасибо за внимание, друзья! Всем кайфа и хороших приключений!
Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т